Коли у двері стукають труднощі віра для багатьох, навіть для менш релігійних є притулком, важелем, який дозволяє їм продовжувати сподіватися.
Відколи в Україні почалася війна, саме таку роль відігравала віра для українців. Юлія Григорєва, речник громади в Лейрії, на власні очі відчуває силу, яку дає віра. Вона каже що молитва та відвідування літургій у каплиці Байру-даш-Альмоіняш у Лейрії допомагають «зняти біль, напругу та страждання». «Люди відчувають, що молитися корисно», – додає вона.
Те саме відбувається і в Баталії, де щонеділі понад 100 людей збираються у церкві, щоб відвідати літургію, яку звершує український священик Ювеналій Мулярчук. Дев’яносто відсотків громади, яка відвідує урочистості, є українцями, а решта – молдавани та румуни, каже священик Української Православні Церкви в Баталії.
До вторгнення, зазначає він, росіяни також відвідували літургії, але тепер вони відійшли і навіть мають «власну громаду» в Лейрії.
Ювеналій Мулярчук, який служить у Баталії з 2015 року, згадує першу неділю в храмі після вторгнення Росії в Україну: «Усі наші парафіяни плакали на початку літургії. Ми не змогли почати. Це було дуже важко».
Але зараз, зазначає він, українська громада «сильніша та активніша». І час, який вони відводять для молитви, сприяє цьому. Окрім літургії в церкві, щодня є молитви в будинку священика, у Фанікейрі, біля Монастиря Відвідин Санта-Марія.
Правда полягає в тому, що «війна об’єднала всіх, щоб помолитися», але й «допомогти», – підсумовує священик, маючи на увазі акцію, яку українська православна громада розпочала 26 лютого в парафіяльному центрі Баталії, зі збору товарів для допомоги Україні.
Був там і вівтар, поруч із українським і португальським прапором. Щодня, до та після організації пожертв, волонтери молилися за порятунок рідної країни. Однак через брак місця його прибрали.
Володимира Путіна порівняли з Каїном
Під час розмови з РЕГІОН ЛЕЙРІЯ виникає тема, яку неможливо обійти стороною: геноцид, який здійснює Росія. Для отця Ювеналія немає підстав пояснювати це: «Раніше казали, що вони наші старші брати, а тепер нас хочуть знищити». «Путін хоче знищити нашу культуру, нашу мову, наші церкви… все, що є українським», – підкреслює він з певною емоцією.
І він навіть порівнює Володимира Путіна з Каїном, посилаючись на біблійний епізод, у якому Каїн, перша дитина Адама та Єви, вбиває свого брата Авеля.
Конфлікт, який існує багато років, ознака того, що історія повторюється, стосується і релігії. Це тому, що, пояснює він, Російська православна церква ніколи не погодилася на об’єднання Української церкви, надане Константинопольським патріархатом.
Страждання та безсилля перед тим, що відбувається в Україні, можна відчути у словах священика. Але коли тема змінюється на Великдень, який наближається, стурбований вираз змінюється посмішкою. Як і в попередні роки, священик очікує багато людей на Літургію у Великодню неділю (яка в УПЦ відзначається 24 квітня).
Того дня буде відслужена п’ятигодинна літургія – розпочинається наприкінці ночі – із традиціями, про які з великою радістю говорить священик. Усі учасники беруть кошик із ковбасами, писанками та іншими стравами, щоб священик благословив.
Сирі, вручно розписані яйця також мають вирішальне значення для святкування. Саме з ними Ювеналій веде своєрідну гру розбиванням яєць один в одного.
У випадку Юлії Григор’євої, яка належить до Української Греко-Католицької Церкви, Паска святкується в ті самі дати, що й Католицька Церква. Тому в п’ятницю, 15-го, відбулась ранкова літургалія на згадку про розп’яття та смерть Ісуса Христа. У цьому храмі, який приймає українську громаду з грудня 2021 року, зазвичай відбуваються літургія по середах, п’ятницях, суботах та неділях.
Переклад з оригіналу: Denys Yaremko
