Це дебют Даніеля Олівейри, з м.Порту, на українському православному святкуванні Великодня, а також це перший контакт з переміщеними людьми, які перебувають у штаб-квартирі Ранчо Фольклоріко Росас-ду-Лена, в Реболарії, в муніципалітеті Баталії.
Але легкість очевидна. Коли ми прибули до штаб-квартири ранчо біля 13:00 у неділю, 24-го, зустріли Даніеля Олівейру на вулиці з дітьми за грою з м’ячем. Різна мова не є перешкодою і не створює незручності будь-якій із сторін. Щоб взяти участь у грі, потрібно лише бути в гарному настрої.
Всередині головного будинку приміщення кілька жінок збираються на кухні в постійній метушні, між приготуванням їжі і сервіруванням столу для більш ніж 20 осіб, у сусідній кімнаті.
Незважаючи на воєнний контекст, через який 29 українців (13 дітей і 16 дорослих) вирушили до Баталії, день якось живий. Це пасхальний обід, до якого кожен доклався рецептом зі своєї батьківщини.
Серед страв подають голубці, деруни та шубу. Є також кабачковий пиріг, страва, схожа на російський салат, виготовлений у Португалії, традиційні писанки ( розписані вручну варені яйця) і звісно паска.
Не бракувало й анімації з Валентином Зайцем на клавіатурі та Даніелом з мікрофоном у руках. Валентин із дружиною Ольгою живуть у Баталії більше 20 років і допомагають родинам, які там живуть. За словами Ольги, зараз майже всі працевлаштовані, більшість дітей відвідує школу. Лише наймолодших ще не зараховують до дитсадків, через брак місць.
У цьому тимчасовому притулку живуть і пенсіонери, а найстаршій людині 75 років. Вони перебувають у Реболарії з середини березня, місяця, коли Луїсу Пратесу та його дружині Ліні Кулаковій вдалося організувати автобус і чотири мікроавтобуси, щоб виїхати на дорогу та рятувати біженців у Медіці, що на кордоні з Польщею.
З 58, які їх привезли, 20 залишилися в Реболарії. Пара, яка живе в Лісабоні, виїхала вдруге, з тим же наміром і знову в рамках національної ініціативи. За словами Луїса Пратеса, більшість переміщених людей у штаб-квартирі ранчо приїхали зі сходу України, а частина з Києва, зокрема з Бучі та Гостомеля. «Це люди, які відчули жах і те, що там відбулося», – наголошує він.
Ліна Кулакова — сестра Ольги Заяць , також кілька років живе в Португалії. Вдома Ліна і Луїс святкують Великдень двічі, а також Різдво.
Незважаючи на деякі відмінності в традиціях і особливо в стравах, які готуються, Луїс Пратес визнає, що урочистості в кінцевому підсумку відзначаються святковістю, «возз’єднанням сімей». І на цій зустрічі отець Ювеналій Мулярчук не був відсутній.
Переклад з оригіналу: Denys Yaremko
